Нове дослідження, проведене за допомогою штучного інтелекту, спростувало одну з популярних гіпотез про темні смуги, які тягнуться по схилах Марса. Досі вважалося, що ці смуги, які вперше помітили ще під час місії «Вікінг» у 1976 році, утворюються внаслідок сезонного танення льоду чи просочування підземних вод. Однак новий аналіз вказує на інше походження — вітер і пил.
Дослідники навчили алгоритм штучного інтелекту розпізнавати ці смуги. Алгоритм обробив понад 86 тисяч супутникових знімків, створивши карту з пів мільйона особливостей ландшафту Червоної планети. Порівнюючи її з іншими даними, такими як температура, вологість, швидкість вітру та активність зсувів, вчені виявили, що смуги найчастіше виникають там, де накопичуються великі об’єми пилу та спостерігається висока швидкість вітру.
Марсіанські «смуги на схилах», зафіксовані розвідувальним орбітальним апаратом NASA у 2017 році. Раніше вчені вважали, що ці великі знебарвлені плями можуть бути ознаками проточної води. (Джерело: NASA/JPL-Caltech/University of Arizona)
Ці результати мають значення для майбутніх місій на Марс: вони дозволяють більш точно визначити області, де дійсно можуть бути сліди давнього життя чи води, і відрізнити їх від місць, де такі ознаки були помилково інтерпретовані через особливості поверхневих процесів.
Нагадаємо — американський науковець Джек Кінгдон з Університету Каліфорнії у Санта-Барбарі опублікував нове дослідження, яке пропонує зменшити тривалість польоту до Марса до трьох місяців без використання ядерного або іншого екзотичного руху.
Нове дослідження, проведене за допомогою штучного інтелекту, спростувало одну з популярних гіпотез про темні смуги, які тягнуться по схилах Марса. Досі вважалося, що ці смуги, які вперше помітили ще під час місії «Вікінг» у 1976 році, утворюються внаслідок сезонного танення льоду чи просочування підземних вод. Однак новий аналіз вказує на інше походження — вітер і пил.
Дослідники навчили алгоритм штучного інтелекту розпізнавати ці смуги. Алгоритм обробив понад 86 тисяч супутникових знімків, створивши карту з пів мільйона особливостей ландшафту Червоної планети. Порівнюючи її з іншими даними, такими як температура, вологість, швидкість вітру та активність зсувів, вчені виявили, що смуги найчастіше виникають там, де накопичуються великі об’єми пилу та спостерігається висока швидкість вітру.
Марсіанські «смуги на схилах», зафіксовані розвідувальним орбітальним апаратом NASA у 2017 році. Раніше вчені вважали, що ці великі знебарвлені плями можуть бути ознаками проточної води. (Джерело: NASA/JPL-Caltech/University of Arizona)
Ці результати мають значення для майбутніх місій на Марс: вони дозволяють більш точно визначити області, де дійсно можуть бути сліди давнього життя чи води, і відрізнити їх від місць, де такі ознаки були помилково інтерпретовані через особливості поверхневих процесів.
Нагадаємо — американський науковець Джек Кінгдон з Університету Каліфорнії у Санта-Барбарі опублікував нове дослідження, яке пропонує зменшити тривалість польоту до Марса до трьох місяців без використання ядерного або іншого екзотичного руху.
